Остапенко Дмитро Миколайович

Категорія: Активісти Автор: feykaktiv_pro0 Comments

714 просмотров

Місце реалізації активності: Громадська Рада Доброчесності при ВККС (з 17.12.2018)

17 грудня 2018 року обраний новим членом ГРД, отримавши 11 голосів. Разом з тим на офіційному сайті ГРД в розділі “Персональний склад Ради” і досі ще немає жодних змін, які настали внаслідок цих виборів.

Висунутий: ГО “Асоціація правників України

Біографічні відомості:

Громадянин України

Народився: 07.05.1990 р. у м. Шахтарськ, Донецької області.

Сімейний стан: неодружений.

Місце проживання: м. Харків

Освіта:

  • У 2006 році закінчив навчання у Шахтарській багатопрофільній гімназії
  • У 2011 році закінчив навчання у Національній юридичній академії (факультет підготовки фахівців для кримінально-виконавчої системи)

Трудова діяльність:

  • з 2011 по 2012 роки проходив службу у Жданівській виправній колонії
  • з 2012 по 2013 роки – юрисконсульт у ТОВ “Прем’єр-ліга консалтинг”
  • з квітня 2013 року – фізична особа підприємець
  • з 2013 по 2014 роки – керівник юридичної служби Донецької обласної організації ВО “СВОБОДА”
  • з березня 2017 року – отримав статус адвоката
  • з березня 2019 року – радник АО «Кролевецький та партнери»

Профіль у соцмережах: https://www.facebook.com/ostapenko.dmyto 

Фінансовий стан:

Згідно щорічної декларації за 2017 р., його загальний дохід склав 115850 грн.

З особистих заощаджень в готівковій формі – $5000.

Дії, факти та висловлювання, що не відповідають принципам доброчесності:

Сумнів викликає справжність фінансового стану Дмитра Остапенка. З доходів 2017 року задекларовано лише 116 тис грн за рік, або 9600 грн на місяць доходу. Разом з тим, в тій самій декларації вказано, що Д.Остапенко орендує квартиру 43 м2 в Харкові та офіс 14 м2.

З інформації на сайті ВККС бачимо, що квартира орендується по вул. Плеханівська, 98-а. За архівними даними агенцій з нерухомості навіть значно менші за розміром квартири (27 м) орендувались мінімум по 7000 грн на місяць.

А отже, навіть якщо Дмитро Остапенко знайшов дуже поблажливого господаря квартири менше аніж  84 тис грн на рік ніяк витратити не міг.

Що стосується офісу, то тут пан Дмитро і взагалі всіх вирішив заплутати. Так, відповідно до інформації з офіційного бланку – адвокат Остапенко орендує в Харкові офіс №308 за адресою майдан Захисників України 7\8.

Натомість в декларації вказано, що він орендує офіс у ТОВ “Поліграфічне підприємство “Фоліо Плюс”, яке здає в оренду комерційну нерухомість лише за адресою вул. Лодзька, 7. А в профілі ЄРАУ і досі “вісить” інформація, що адвокат практикує за адресою Полтава, р-н Шевченківський, вул. Небесної Сотні, буд. 5, кв. 3 (до речі, ця адреса жодним чином в декларації не відображена).

Але так чи інакше, середня вартість офісу за адресами, які вказав Д.Остапенко, становить 2000 грн на місяць, або 24 тис на рік.

Тобто лише і виключно на “орендні” платежі Остапенко мав витратити 108 тис грн, або 93% усіх своїх доходів.

Але окрім іншого член ГРД регулярно ходить до спорткомплексу…

… активно їздить у відрядження до Києва…

…мандрує Україною…

… ну і в принципі ні в чому собі не відмовляє, навіть – посидіти заради піару у Верховній Раді.

Однак постає питання, а за які кошти все це робить “доброчесний член ГРД”?

Також, з профілю Фейсбук видно, що Дмитро вбачає себе кимось на кшталт “вовка адвокатури”. Принаймні, зображення цього звіра превалюють у його дописах. Але разом з тим у своїх висловлюванях як щодо реформи адвокатури (у статусі адвоката Остапенко практикує трохи більше року), так і щодо своєї посади в ГРД, можна побачити не досвідченого “хижака”, а якесь щеня, що мріє про супергероїв.

Ось допис у Фейсбук щодо ГРД:

“Протягом робочого дня я працюю звичайним адвокатом. Одним із тих, хто складає позовні заяви, відвідує слідчі ізолятори, із надзвуковою швидкістю пересувається між судами та б’ється з вітряками репресивної державної машини, подібно герою Мігеля де Сервантеса. Досить буденно та прозаїчно, як на мене. Але вночі я перетворююся на справжнього супергероя – одного з Неймовірної Двадцятки суспільних детективів, що має зазирнути у темряву українського судочинства та вивести з неї на світло якомога більше безчесних персон…”

Встиг наговорити багато зайвого Дмитро Остапенко і щодо реформи адвокатури, зокрема йому належать такі слова: “Система самоуправління, що задумувалася як самоврядна та демократична структура, доволі швидко стала подібною авторитарному міністерству із єдиноначаллям та неможливістю будь-якого вільнодумства. Створені найдосвідченішими колегами правила етичної поведінки зазнали суттєвих змін, що перетворили їх на інструмент помсти в руках недобросовісних осіб. Мабуть, єдине, що вдалося зробити із грандіозним розмахом – це систематичний збір чималих грошових коштів з усіх причетних до адвокатури. Щоправда, без жодного натяку на прозорість щодо їхнього витрачання. Адвокатура розділилася. З одного боку – на величезну кількість професіоналів, які щодня торують нелегкий шлях захисту прав, свобод та інтересів своїх клієнтів, та немов крізь терени до зірок, намагаються пробитися крізь пітьму несправедливості та свавілля. А з іншого боку – на невеличку групку керівників та очільників, які живуть з самостійно встановлених собі нескромних заробітних плат, які не мають нічого спільного із святим для кожного адвоката поняттям ГОНОРАР”.  Питання навіть не в тому, що Остапенко так висловлювався про значно більш досвідчених колег, а в тому, що він це робив бездоказово і зовсім не користуючись фактами. Але якщо так само Дмитро “геройствуватиме” і в ГРД, то наслідки такої роботи можна прогнозувати наперед.

 Коментарі

Поділитися записом