З комунальною мафією боротися можна й треба. Суд на боці справедливості

Категорія: Новини Автор: Site Editor0 Comments

304 просмотров

Тільки активна життєва позиція громадян може зробити світ кращим, а місто зручнішим для мешканців. Це той випадок, коли слово «активіст» повертає собі позитивне значення.

Про свій досвід боротьби із комунальною мафією, яка маскується під різними назвами, але часто – під назвою Керуючих компаній, на сторінці в соціальній мережі розповіла киянка Галина Плачинда.

«Мені сказали, це другий випадок у місті.

Я виграла судовий позов до Керуючої компанії Шевченківського району у Шевченківський районний суд міста Києва. Це прецедент. І я закликаю кожного з вас піти і подати в суд на свою обслуговуючу компанію, – шанси виграти, як бачите, є. А те, що подібні довколакомунальні утворення існують саме для того, аби обкрадати нас із вами – особисто в мене сумнівів уже нема.

Кілька років тому я просто взяла калькулятор і порахувала.

У нашому домі 6 833 квадрати житлової площі. За один метр ми платимо 7,20 (ну, тобто, платять ті, хто не бере субсидій, приміром я, бо вважаю субсидії великим злом, яке сприяє деградації, інфантилізації та дебілізації суспільства,). Отже, в місяць ми платимо обслуговуючій до 49 198 грн. У нас (на трьох перших поверхах дому) ще є так званий «офісний центр», колишнє видавництво «Радянський письменник», приміщення якого керівництво Спілки письменників в особі пана Сидоржевського готує до продажу. Площа приміщень 1 581 кв. м, і Спілка сплачує комунальникам 2, 98 грн. за метр.

Я не буду зараз вдаватися до питань, чому власникам комерційної нерухомості Керуюча «намалювала» тариф удвічі менший, аніж власникам квартир, скільки скоштує оренда полутори тисяч «квадратів» у центрі міста і скільки вона в той же час коштує на спілчанських паперах. Вірю, що на питання про оборудки нинішнього керівництва Спілки в скорому часі дасть відповідь ГПУ та СБУ (як і у контексті письменницьких «дач», які постали, приміром, на місці письменницького Будинку творчості у Коктебелі).

Тим не менше, Спілка має платити Керуючій 4 711 грн./місяць «за комуналку» .

Якщо сумувати усі виплати по дому, щомісячно набігає сума до 53 909 грн.

У рік, відповідно – до 646 тис.908 грн.

Грубо кажучи, більш ніж півмільйона гривень на рік сплачує Керуючій компанії Шевченківського району ЛИШЕ ОДИН НАШ БУДИНОК по вулиці Олеся Гончара, 52. Скільки будинків у Шевченківському районі? Сотні. Мова йде про мільярди гривень наших з вами грошей, які зникають невідомо де.

«Послуги з утримання будинку та території» за кільканадцять останніх років звелися до підмітання двірником Ванею нашого двору двічі-тричі разів на тиждень. Інженерні комунікації, підвал, горище, смітник – все це знаходиться в катастрофічному, аварійному стані.

Доказову базу для суду – документи, які свідчать про повну бездіяльність нашої Керуючої та відверте ігнорування нею своїх безпосередніх обов’язків,– я збирала три роки. Позовну заяву мені вдалося подати лише з другою спроби (першу суд завернув, вже й не пам’ятаю із яким формулюванням). Суд тривав із грудня 2017-го. Керуюча, як могла, затягувала процес. Я витратила дуже багато свого власного часу, я обійшла десятки кабінетів, я добилася проведення технічної експертизи нашого дому, яка, зрештою, і стала основою для рішення суду.

Але тепер – через суд! – я добилася від Керуючої того, що вона би мусила робити за умовчанням, – не лише руками двірника Вані мести порохи у дворі, а й ремонтувати будинок, УТРИМУЮЧИ його в належному стані. Бо вона – компанія З УТРИМАННЯ БУДИНКУ ТА ПРИБУДИНКОВОЇ ТЕРИТОРІЇ. І за що ми платимо їй непогані гроші.

Тепер я докладу максимум зусиль, аби рішення суду було виконано повністю, – тобто будинок мусить бути відремонтований.

UPD. Тим часом, мої сусіди вже котрий рік водять хороводи довкола теми створення ОСББ. Я давно умила руки, бо, бачу, з нашими «знаними», які сидіть на пільгах, пожиттєвих стипендіях та дотаціях, юшки не звариш. Тим часом у сусудньому домі, де кілька років тому ОСББ таки створено, коштами мешканців вже міняють всі труби. У нас – кленуть комунальників та регулярно викликають аварійку латати дірки в каналізації.

Чекаю, поки народ у нашому домі підросте та порозумнішає.

PPD. Хочу ще розвіяти кілька міфів про суд. Під час судового процесу і при поданні заяви я не заплатила жодної копійки. Згідно з законом про права споживачів я не зобов’язана сплачувати судове мито. Із проханням написати грамотну позовну заяву я звернулась до юридичної клініки.

Не просіть у мене її текст – у кожного своя ситуація, просто збирайте доказову бачу, яка би свідчила про правоту ваших слів. І йдіть до суду.

Комунальну мафію треба – і можна! – знищити. Якщо не бідкатися сусідам, а підняти дупу і почати щось робити кожному із нас».

Джерело

 Коментарі

Поділитися записом